Брати – брехуни

Жили-були два брати. Зовсім вони збідніли, не знали, де грошей роздобути. Нарешті старший додумався:
— От що, братику, підемо ми з тобою по білому світу, будемо брехнею заробляти. Один піде вперед, а інший за ним, брехню підтверджувати.
Так і зробили.
Прийшов старший брат у село й давай кричати, що знає дивну новину, а хто хоче про неї довідатися, нехай грошики викладає. Збігся народ, а брехун і каже:
— У такому-то селі народилася семирука дитина.
Люди роти порозкривали, накидали хлопцеві грошей за новину, і поспішив він геть. Найшлися й тут недовірливі — надумали було піти перевірити, чи правду говорить незнайомець, а молодший брат тут як тут — він, мов, саме відтіля і йде. Запитують його, чи не бачив він у селі семируке дитя. Хлопець і відповідає:
— Ні, дитя таке не бачив, бачив тільки, як сушилася на мотузці сорочка із сімома рукавами.
— От же це, правда,- вирішили люди й другому брехуну теж дали грошей.
Тим часом старший брат крокував іншим селом і розповідав, що за диво дивнеє він побачив: хтось побудував млин на верхівці сосни. Знову повну кишеню грошей набив і – накивав п’ятами. Тільки засумнівався народ, а тут находить молодший брат.
— Чуєш, чоловіче, чи не бачив ти млин на сосні?
— Сказати по правді, не бачив . Але бачив як якийсь хлопець спускався з сосни з двома мішками борошна,— відповідає молодший брат.
— Виходить, правда,— зраділи роззяви й щедро винагородили шахрая.
І пішов молодший брат старшого доганяти й нові небилиці складати.