В одній дуже бідній сім’ї жив собі хлопчик. З раннього дитинства він змушений був працювати, пасти за селом овець. Ходить за овечками та наспівує якусь мелодію. Дуже вже любив він музику. Якби була така можливість, співав би день і ніч.
Одного разу маленький пастушок задрімав. І наснилася йому фея у розкішному вбранні з очима голубого неба. Фея якось незвичайно посміхалася і від тієї посмішки розквітали навколо квіти.
Раптом стало тихо-тихо. Сонце сховалося за хмари, почав накрапати дощик. На небі з’явилася веселка. Вона вигравала різними кольорами. Збентежений такими видіннями пастушок прокинувся.
Як звичайно, світило сонце. Небо було чистим та безхмарним. І раптом велике здивування осяяло лице пастушка. У руках він тримав флейту, яка вигравала кольорами веселки. Тільки хлопчик торкнувся до неї, як музика полонила все навколо. Стало весело на душі. Всі, хто чув музику, почувалися щасливими. А бідний пастушок гнав свою отару з надією, що завтрашній день буде кращим.