Жив собі один селянин, і мав він корову, але не звичайну, а чарівну. Та корова доїлася не молоком, а золотом. Один із сусідів дуже хотів купити ту корову, але чоловік відмовився її продавати. Тоді сусід розізлився і розказав про чарівну корову панові. Той прийшов до селянина та й каже:
— Продай мені свою корову, бо як не продаси, то заберу силою.
Чоловік відмовився продавати корову, зайшов у хату та й плаче. Жінка побачила його та й питає:
— Чого ти плачеш? Що сталося?
— Пан хоче забрати нашу чарівну корову.
— Стривай. Пан бачив корову?
— Ні.
— Ну, тоді швидко їдь на базар, та купи корову схожу на нашу. Ми й віддамо її пану.
Поїхав чоловік, купив корову, а вона була битливою. Повів він цю корову до пана і каже:
— Добре, я продам вам корову за мішок золота?
Пан згодився, віддав золото, і сів доїти цю корову. Тільки почав, аж тут корова як розвернеться, та як ударить пана, що той і дух спустив.
Отак пан постраждав через свою жадібність, а чоловік ще жив дуже довго, тримаючи чарівну корову і допомагаючи бідним людям.