Є така трава, що цвіте о дванадцятій годині ночі. Росте вона в лісі. Хто знайде той цвіт і вирве, усе на світі буде знати.
Один чоловік пішов з волами у поле орати. Він там і ночував. А поле було під лісом. Під вечір пустив чоловік воли пастися, а сам ліг і заснув. А злодії вкрали воли. Чоловік прокинувся і подумав, що воли пішли в ліс. Зайшов він у ліс і ходить, глядить волів.
Недовго ходив він і надибав ту квітку. Зачепив її чоловік ногою, стебло вломилося, і квітка застряла за постіл. Чоловік і не знав, що така квітка до нього вчепилася. Але вже знав, хто вкрав воли і куди пішов з ними. І він бігом побіг за своїми волами.
Доки квітка трималася постола, він знав усе про воли. А як відпала квітка, він знов нічого не знає. І здивувався чоловік: «Як же це так? Я все знав про воли, а тепер нічого не знаю».
Приходить він додому без волів. Розказав, як з ним було, і сказали йому знаючі люди: «Ти, видно, натрапив на квітку, що цвіте в половині ночі».
Знають люди, що цвіте така квітка, але яка вона, ніхто не знає.
А воли тому чоловікові так і пропали.