В одному селі жив цар і він не любив, кали хтось за його спиною бреше. В той час жили собі дід та баба і була у них внучка, яку звали Оленкою. Одного дня пішла Оленка в ліс по гриби і побачила, що один чоловік кудись іде. Вона запитала:
— А куди це ви спішите?
— Ти що, не знаєш, що у нашому лісі є одне дерево не звичайне, а чарівне.
— І чим це воно чарівне?
— А тим, що воно виконує одне бажання. Якщо покласти руку на нього і загадать, то збудеться.
Дівчинка посміхнулась і сказала:
— А ви йдете, щоб воно збулось?
— Саме так. Ну добре, я піду, бо там велика черга.
Дівчинка пішла далі. Тим часом цар узнав про те дерево і звелів спиляти його.
Наступного дня дівчинка пішла в ліс і почула якийсь крик. Вона підійшла ближче і побачила людей, які кричали:
— Ой, біда, спиляли наше дерево, що ми будемо робить, як же нам без дерева?
Дівчинка побігла додому і розказала про все діду, а він сказав:
— Нічого, внучко, як жили, так і будем жити, а дерево це ще не кінець світу.
З тих пір люди почали жити так само, як і жили до того.