Була в діда дочка і в баби. Баба свою жаліла, а дідову била, ображала і казала, щоб вивіз її в ліс, прив’язав до дерева, щоб її вовки з’їли. Повіз дід дочку в ліс.
Але стало шкода рідної дочки. Він її забрав назад додому.
А ходив по хатах панич з черевичком: хто з дівчат взує черевички, ту й засватає панич. От приходить він до бабиної дочки міряти черевички. Баба зраділа, що прийшов панич і каже, щоб дочка взувала, а вона їй допоможе. Але не змогла лінивця взутися, а дідова дочка взула черевички і пішла заміж за панича.