Колись жив у світі знаменитий злодій, який мав єдиного сина. Коли хлопчик виріс, батько покликав його до себе та й сказав:
— Сину мій, якщо ти мене любиш, то обов’язково маєш стати злодієм. Це найвигідніша робота.
— Ні, тату, — відповів хлопчик, — якщо я стану злодієм, то ніхто мене не поважатиме. Краще я чесно працюватиму.
Злодій розгнівався і гнівно відповів синові:
— Як це так, щоб син не пішов шляхом батька? Я завжди говорю лише один раз і від свого слова ніколи не відмовлюся. Ти сьогодні вночі підеш до Джоошбая і вкрадеш у нього чорного вола. Якщо ти не зробиш цього, то йди геть з мого дому.
Хлопчик вийшов із юрти, пішов до Джоошбая, купив у нього чорного вола та пообіцяв розплатитися восени зерном нового врожаю.
Привів він додому вола, і батько дуже зрадів, що син виконав його наказ. Зарізали вони вола, зварили м’ясо і почали їсти.
— Тату, – сказав хлопчик, – перед тим як ми почнемо їсти, давай зважимося. Коли ми з’їмо все це м’ясо, то знову зважимося і знатимемо, хто на скільки погладшав.
Батько погодився, і вони зважилися.
Через два тижні, коли м’ясо було з’їдено, обидва знову стали на терези. Виявилося, що в батька вага залишилася така як була, а син поправився. Батько дуже здивувався і запитав:
— Як це розуміти, сину мій? Ми з’їли порівну.
— Тут нема чому дивуватися, — відповів той. — Коли ти їв м’ясо вкраденого вола, то весь час думав, щоб тебе не покарали за крадіжку. А я їв без жодної страху, спокійно, бо купив цього вола у Джоошбая. І м’ясо пішло мені на користь.
Задумався батько, потім сказав:
— Добре, що ти не послухався моєї поради і залишився чесною людиною. Тепер разом житимемо чесно.