Колись дуже давно Бог вирішив роздати голоси пташкам. Найкращий голос дістався соловейку, бо він прилетів найпершим. Потім прилетіла іволга, за нею шпак, щиглик та синичка з жайворонком. Їм дісталися дзвінкі та співучі голоси. А пташки, які прилетіли пізніше, отримали спів, схожий на людську мову.
Лише лелека прилетів останнім. Це сталося тому, що він рятував із пожежі дітей. Бог сказав йому:
— Вибач мені, але голосу для тебе не залишилось.
Лелека засмутився, що не зможе радувати людей співом. Та Господь заспокоїв його:
— Дарую тобі найвідповідальнішу справу. З цього часу ти будеш приносити людям малят, а разом з ними і щастя в дім.
Тому наш народ любить і береже цього чорнокрилого та мовчазного птаха.