Колись давно з’явився перший житель землі Адам. Він якось гірко заплакав, а з його сліз і землі, які змішалися, виросла рослинка. Ця рослинка була дуже гарна і золотиста. Колосок був по всьому стеблі. Але люди недбало ставилися до хліба, розкидали його, діти кидались ним. Бог взяв колосок і обідрав, залишивши верхівку. І сказав:
— Це для собак.
Відтоді ми їмо їхню пайку.