Колись у лисиці не було хвоста і вона не могла замітати слідів.
Якось заліз вовк до лисиці в нору й хотів задушити її. Але лисиці пощастило вискочити через інший хід. Побігла вона в ліс та й побачила під деревом зайця, в якого тоді ще був довгий хвіст. Цей хвіст заважав йому бігати, отож лисиця й упіймала довговухого.
– Візьми мого хвоста, – сказав заєць, – тобі він знадобиться, а мені не потрібний.
Лисиця згодилася.
І з того часу в лисиці довгий хвіст, а в зайця – куций.