Колись давно, вітер був різнокольоровий, і дружив із сонцем. Сонце давало вітрові накази, які він повинен був виконувати. А вітер був такий веселун-жартівник. Йому дуже хотілося, щоб в усіх навколо був чудовий настрій.
Вітер щедро обдарував усіх своїми чудовими кольорами деревам і травам. Він подарував зелений колір, небу — голубий, хмарам — білий, квітам — всі кольори райдуги. І чим більше все раділо таким щедрим подарункам, тим вітер ставав усе прозорішим.
Останній, жовтий колір, він подарував своєму товаришу — сонечку. Воно радісно засяяло на голубому небі. І ось вітер став зовсім прозорий. Та він зовсім не сумував, адже у нього стало багато нових друзів.