Задумали чорти затопити увесь світ. Думають: перегородимо річку, вона розіллється та й затопить всіх. От і почали очікувати, коли ж настане відповідна пора. От прийшла темна осіння ніч. Зібралися тоді всі чорти разом і, що було сили, вперлися плечима в скелю. Дуже вже хотілося перевернути її поперек річки. Та не встигли своєї пакості зробити, побачив усе Бог і звелів півникові раніше, ніж зазвичай, крикнути кукуріку. Тільки залопотів півник крилами та заспівав, почали налякані чорти зариватися в багно. Та не встигли заритися і вмить скам’яніли.
Так і не вдалося їм запакостити білий світ.