Пішов раз чоловік на Великдень до лісу рубати дрова. Підходить до нього старий дід та й питає:
— Що рубаєш?
— Дрова!
— Та саме час?
— Нема чого їсти. Жінка і діти голодні, заробітку немає, а затопити й зварити треба. Що маю робити?
Дід подумав, подумав та й каже:
— Лиши рубати, йди додому.
Сказав так і зник.
Приходить чоловік додому, а там на столі у нього повно грошей. І мав цей чоловік все, що захотів.
Минув рік. На другий Великдень той чоловік собі думає: «Піду я тепер до лісу рубати, знов добуду грошей і стану ще багатшим!» Як подумав, так і вчинив. Але тоді з’явився той дід і сказав:
— Відтепер будеш, чоловіче, стукати по дереві до кінця світу.
І з того чоловіка зробився дятел, який усе скаче по деревах і стукотить своїм дзьобом, як той чоловік стукав сокирою.