Категорії
Зарубіжні народні казки Туркменські народні казки

Гадюка та ворона

Давно колись високо в горах жила на одній скелі ворона. А недалеко від неї в норі оселилася гадюка. Тільки-но ворона виведе пташенят, гадюка їх одразу й поїсть. Довго так велося, все та гадюка їла воронячих пташенят. Замучилася ворона, стало їй життя немиле. Несила вже зносити таку наругу. А був у неї приятель – шакал. Якось, коли прийшов він до ворони в гості, та тяжко зітхнула й розповіла йому, як знущається над нею гадюка. От шакал і радить їй:
– Переселися в інше місце, то й матимеш порятунок.
– Ні, друже шакале, не покину я цього місця; або сама загину, або гадину вб’ю.
– Як же ти її уб’єш?
– Коли засне.
– Нічого в тебе не вийде,– промовив шакал.– Краще полети в село та вкради у когось хустку або сорочку. За тобою поженуться, а ти й кинь те, що вкрадеш, на гадюку. Люди, щоб забрати свою одежину, уб’ють гадюку, а тобі порятунок буде.
Ото й полетіла ворона в село. Аж там молодиця білизну пере. Вкрала ворона якусь хустину, полетіла, а люди – за нею. Ворона кинула вкрадену хустину на гадюку, люди прибігли і вбили гадину.
Так ворона врятувалася від гадюки й стала жити щасливо.

Питання та відповіді до казки "Гадюка та ворона":
Чому ворона не могла жити спокійно?
Яка порада дала шакал ворони?
Як ворона реалізувала план шакала?
Що сталося, коли ворона кинула хустку на гадюку?
Яким чином ворона досягла безпеки після вбивства гадюки?