Категорії
Англійські народні казки Зарубіжні народні казки

Гаман золота за пару штанів

Схрестивши ноги, кравець сидів на столі і дошивав парчевий камзол, коли до нього заглянув сам лорд, власник замку Седдл і околиць.

– Доброго ранку, – привітався лорд. – Бачу, ти все ще працюєш над моїм камзолом.

– Чудова матерія, пане, – відповів кравець, не відриваючи очей від роботи. – Одне задоволення шити з неї.

Поспішати лорду було нікуди, і, не знаючи, чим себе зайняти, він притулився до дверей і став дивитися, як кравець шиє.

– Ти чув, він знову з’явився на монастирському кладовищі? – продовжував балакучий лорд.

Кравець кивнув.

– Сам диявол, – додав лорд.

Кравець знову кивнув.

Ех, йшов би лорд своєю дорогою і дав би спокійно попрацювати. Йому б тільки язиком чесати, цьому лорду!

Так подумав кравець. Але вголос, звичайно, нічого не сказав.

– Напевно, не знайти такого сміливця, який наважився б провести ніч на кладовищі, – Не вгамовувався лорд.

Кравець щось промимрив.

– Ти згоден зі мною? – вів далі лорд.

– Не знаю, сер, – відповів кравець. Тут лорд дістав з кишені важкий гаманець з золотими монетами і стряс ним у повітрі.

– Хочеш, поб’ємось об заклад? – запропонував він. –  Сперечаємося на цей капшук золота: що не просидіти тобі ніч на кладовищі за роботою і щоб до ранку пошити нові штани!

Кравець нічого не відповів, він відкушував в цей час нитку.

– Ну, що скажеш, кравче? – Не відступався лорд. – Посперечаємося?

Кравець підняв голову і подивився на лорда.

– Якщо ви зараз підете і дасте мені спокійно дошити камзол, посперечаємось!

Його відповідь, здавалося, пролунала спокійно, проте кравець не на жарт розхвилювався.

Він був людиною бідною і звик працювати за копійки. Подумаєш, велика турбота – просидіти ніч на кладовищі! А ось отримати за одну пару штанів цілий капшук золота – це так! Тут є через що похвилюватися.

У той же вечір бідолаха кравець, сунувши під пахву шматок матерії – такий, щоб вистачило на пару штанів, – і розіпхавши по кишенях ножиці, нитки, голки і наперсток, відправився на кладовище.

Ніч була темна, тиха. Навколо ні душі. Але це не лякало кравця, він і сам був людиною тихою. І звик до самотності.

Добравшись до кладовища, він насилу відчинив скрипучі залізні ворота, які потім з гуркотом зачинилися за ним. З таким гуркотом, що мертвий міг прокинутися, однак і тут кравець нітрохи не злякався.

Він знайшов зручну, широку могильну плиту і сів схрестивши ноги. Поруч поставив запалену свічку і, не гаючи часу, взявся за шиття.

Він дуже поспішав і жодного разу навіть голови не підняв від штанів, а тому не бачив, що робиться навколо. Цілком можливо, що духи і відьми з самим дияволом на чолі влаштували навколо нього свій танець, тому що час від часу полум’я свічки коливалося і присідало.

Але кравцеві ніколи було дивитися по сторонах. І не було часу лякатися.

У перший раз він підняв голову, коли зробив останній шов і відкусив останню нитку. Він задув свічку, засунув штани під пахву, ножиці, нитки, голки і наперсток порозсував по кишенях, піднявся на ноги – вони зовсім затекли від довгого сидіння на твердому камені – і поспішив в замок Седдл.

У замку його зустріли не надто привітно.

– Лорд спить, – сказали йому.

– Все одно розбудіть його, – звелів кравець. – Я приніс йому нові штани.

Лорд дуже здивувався, побачивши кравця цілим і неушкодженим, та ще з новими штанами під пахвою.

Домовленість є домовленість! Тільки лорду не дуже-то хотілося виконувати договір. І він сказав:

– Згоден, згоден, штани вийшли непогані. Але звідки я знаю, що ти їх зшив саме цієї ночі, сидячи на кладовищі?

Кравець зметикував, куди лорд гніт, і сказав:

– А ви ідіть до воріт замку, пане, і самі побачите там диявола. Він гнався за мною по п’ятах від самого кладовища, я ледве встиг зачинити перед його носом ваші ворота. Чуєте, як він шумить там?

А це шумів сильний вітер. Але лорду не захотілося йти до воріт, він вважав за краще повірити кравцеві на слово.

– Молодець! – похвалив він кравця. Що ж ще йому залишалося робити?

І віддав кравцеві важкий гаманець золота в обмін на пару штанів.

Питання та відповіді до казки "Гаман золота за пару штанів":
Чому лорд запропонував кравцеві провести ніч на кладовищі?
Як кравець відреагував на пропозицію лорда?
Що кравець взяв із собою на кладовище?
Як кравець почувався, коли працював на кладовищі?
Яке було завершення історії з кравцем і лордом?