Жили колись чоловік і жінка й мали вони сина та дочку. Дівчинка була такою гарною, коли всміхалась, то на її вустах розквітала троянда, коли розчісувала волосся, то сипались золоті зірки.
На жаль, мати померла, й батько оженився на іншій жінці. Нова жінка привела в хату свою рідну дочку та зненавиділа чоловікових дітей. Підрісши, хлопчик найнявся до одного пана візником. Він журився за рідною сестрою, тому намалював її портрет і повісив у стайні на дверях. Щоразу, дивлячись на зображення, юнак усміхався. Коли ж повертався до роботи, то дуже сумував. Поміщик побачив дивні зміни в настрої та поцікавився:
— Чого це ти, хлопче, коли заходиш до хліву, то веселий, а виходиш сумний?
— Є мене вдома красива сестра. Її портрет висить у стайні. От коли її бачу, відразу приємно на серці стає, коли ні — сумно.
— Покажи, будь ласка, портрет, — попросив чоловік.
Приніс хлопець малюнок із зображенням дівчини:
— Справді, твоя сестра така гарна, як на портреті?
— В житті ще краща, — сказав брат.
— Тоді привези дівчину, хочу з нею одружитися.
Повернувся юнак додому, розповів. Мачуха з дочкою теж вирішили їхати до поміщика. Посідали всі в карету та вирушили. Дорогою до чоловіка каже брат сестрі:
— Не виглядай у вікно, бо обвітриш лице.
Дівчина не почула та спитала у мачухи:
— Що брат сказав?
— Хоче, щоб ти подивилась у вікно та поглянула на природу, — сказала жінка.
Тільки вона виглянула, мачуха виштовхнула її. Дівчина стукнулась об землю, перетворилась на качку та й полетіла.
А пан чекає дівчину. Мачушина дочка вийшла, всміхнулась жовтими зубами, потрусила брудними косами. Чоловік аж злякався.
— Мабуть, обманув мене візник, — вирішив пан і закрив його в темниці.
Коли ж настала ніч, прилетіла до хлопця качка та почала співати дівочим голосом. Почув вартовий і потім розповів панові.
Другої ночі чоловік сам сів біля темниці, послухати. Спіймав качку та питає:
— Скажи, чи справді тебе не можна врятувати?
— На моїй нозі є ланцюг, — сказала вона, — коли одним ударом одразу розіб’єш, то перетворюся на людину.
Узяв поміщик меч, торкнувся ним ланцюгів, вони й упали. Стала з качки гарна дівчина. Пан зрадів, та визволив хлопця з неволі. І весілля влаштували.
А мачуху з дочкою пан хотів покарати, але наречена попросила відпустити їх додому.