Жили собі дід та баба. Та посадили в хаті граба. Росте собі граб, росте. Доріс до ліжка. Дід каже:
— Розкидаймо, бабо, ліжко.
Баба каже:
— Розкидаймо.
Розкидали ліжко. Росте собі той граб далі. Доріс граб до стелі. Каже баба:
— Розкидаймо, діду, стелю.
Дід каже:
— Розкидаймо.
Розкидали. Росте собі граб далі. Доріс до стріхи. Каже дід:
— Розкидаймо, бабо, стріху.
Каже баба:
— Розкидаймо.
Розкинули стріху. І виріс граб до неба. А дід з бабою зосталися просто неба.