Поїхав дядько до млина. А в нього були дуже гарні коні-шпаки. В млині були злодії. Побачили коней, підібрали врем’я і вкрали зі стайні. Каже тоді чоловік до жінки:
— Піду, жінко, коні шукати.
Пішов. Бачить стоїть хатина в лісі. Заходить, а там один дід старий. Той дід каже до нього:
— Ти, чоловіче, звідси тікай, бо в мене дванадцять синів є, всі розбійники. Як прийдуть — заб’ють.
— Буду ночувати!
Сховав дід чоловіка. От приходять розбійники. Батько дав їсти і питає:
— Щоб ви зробили, якби побачили чужого чоловіка?
— Якби слухав нас, то хай би був вашим помічником.
Вийшов чоловік і погодився в них служити. Рано повели, показали худобу, розказали, що має робити.
— Тепер, — кажуть , — йди покажемо, ще пару коней.
Як глянув чоловік, аж то його коні. І коні його впізнали, заіржали. Так служив чоловік цілий місяць, а як розбійники пішли далеко, чоловік забрав коні і втік додому.