Якось лев, король звірів, і орел, король птахів, наказали своїм підданим сплатити податок. Король звірів послав свого стражника – гієну до летючої миші.
— Я не звір і не зобов’язана сплачувати левові податки. Хіба серед його підданих є такі, що вміють літати? – відповіла летюча миша.
Вислухавши доповідь гієни, лев погодився зі словами летючої миші.
Послав своїх стражників, яструба і шуліку, і король птахів. Вони теж прибули до летючої миші. Орел наказав їм не повертатись, не отримавши з неї податку. Було відомо, що летюча миша живе заможно, бо їй не треба витрачатися на одяг. Завжди скрізь ходить вона гола, не знаючи сорому.
— Я не птах, — відповіла яструбу і шуліці летюча миша, — і не зобов’язана сплачувати податки орлу. Хіба серед його підданих є такі, що мають зуби?
Почувши таку відповідь, орел теж погодився зі словами летючої миші.
Так і живе летюча миша сама по собі та нікому не сплачує податків.