Пішов якось чоловік до лісу. Бачить біля дерева спить лисиця. Вирішив він її спіймати і зняти шкірку на комір. Приніс її додому та й почав гострити ножа, щоб зняти з неї шкіру. А лисиця почала проситися:
— Не ріж мене, краще продай та й отримаєш великі гроші.
Поніс чоловік лисицю на ярмарок, по дорозі зустрів товариша. Той питає:
— Що ти там несеш?
— Несу лисицю продавати.
— То продай мені.
— Даси сотню, то продам, а ні то йду далі.
Продав чоловік лисицю. Вийшовши з ярмарки, лисиця почала проситися:
— Відпусти мене погуляти
А чоловік:
— А якщо ти втечеш?
Лисиця відповідає:
— Я знаю, де ти живеш, сама прийду.
Відпустив він лисицю, та й втекла вона в ліс. Приходить чоловік додому і питає жінки, чи не приходила лисиця, яку купив за сотню на ярмарку. А жінка каже:
— Нікого не було, іди за село, може, вона там сидить.
Вийшов чоловік за село, ходив, ходив цілий день і ніде лисиці не бачив. Приходить додому та й каже:
— Пропала лисиця, та й сотня пропала, що я за неї віддав. Отакий-то дурень я був, що повірив лисиці.