Якось ішов дроворуб лісом і проходячи на кладці впустив сокиру. Сів на кладку та й плаче. Аж тут випливає золота рибка та й питає:
— Чого ти плачеш?
Старий дроворуб розповів, що була одна сокира в нього та й та утонула. Пірнула рибка у воду, дістала золоту сокиру і дає чоловікові.
— Це дуже гарна сокира, але в мене була не така, — відказав той.
Тоді рибка дістала із води срібну сокиру, але чоловік відмовився і від неї. Довго рибки не було. Нарешті принесла вона його стару сокиру. Чоловік зрадів, подякував та й хотів іти. Але рибка віддала йому ще й золоту та срібну за його чесність.
Йдучи додому він зустрів свого сусіда. Той запитав, де чоловік узяв такі гарні сокири. Старий і розповів.
Тоді сусід узяв свою найкращу сокиру, пішов до річки. Упустив її у воду, а сам сів на березі та й журиться. Коли це випливає золота рибка та й питає, чого він сумує. Чоловік розповів про свою біду. Пірнула рибка і винесла його сокиру. Тоді чоловік почав кричати, що в нього була золота сокира.
Мудра рибка мовчки повернулася і поплила, а чоловік зостався без сокири.