Хитрун купець вліз у великі борги – у десяти ушанованих городян зайняв по тисячі монет. Повертати гроші йому, зрозуміла справа, не хотілося, і ось одного разу він сполошив усю округу диким криком:
– Ой-Ой-Ой! Злодії! Грабіжники! Мене обікрали! Вкрали всі гроші! Як же я тепер розплачуся з боргами?
Незабаром у будинок купця прийшов один з його близьких друзів, який також позичив хитрунові тисячу монет, і говорить:
– Слухай, приятелю, я тебе навчу, як обвести навколо пальця інших позикодавців, тільки ти мені поверни мої гроші з відсотками. Купець погодився, і гість продовжував:
– Зроби вигляд, ніби від горя ти втратив розум, і всякому, хто зажадає повернути борг, відповідай ” бе-бе, бе-бе”. Зрештою усі відчепляться від тебе.
– Спасибі тобі за пораду, – зрадів купець. З того дня він тільки й робив, що бекав, як скажена вівця.
Усі й насправді махнули на нього рукою: що з нього тепер візьмеш. Через деякий час до купця прийшов той самий друг, чиєю радою він так вдало скористався.
– Ану, приятелю, поверни мені борг!
– Бе-Бе! Бе-Бе! – почув він у відповідь.
– Як, і мені ти також бебекаеш?
– Так, так, і тобі бе-бе, і батькові твоєму бе-бе , і дідові твоєму бе-бе! Так друг і пішов ні з чим.