Жили-були дід і баба і була в них дочка. Та вони ще хотіли сина. Ішла раз баба на поле, а по дорозі котилася горошинка. Вона побачила її і з’їла. А згодом в неї народився син, якого назвали Котигорошком.
Одного разу орали дід з сином поле. Баба дала дочці Оленці обід і наказала понести на поле. Обід вона несла правильною дорогою, а з вечерею заблукала. Потрапила до палацу змія Горинича. Згодом про це дізнався її брат Котигорошко. Він пішов визволяти сестру. А змій Горинич йому й каже:
— Давай, побачимо, хто з нас сильніший. Хто швидше в землі застряне,
той і залишиться без Оленки.
— Ну, давай, поборемося, — каже Котигорошок.
Тупнув він ногою, а змій ударив молотком от він й застряв. Ударив Котигорошко молотком — змій ще глибше застряв. А як ще раз ударив, то змій з головою застряв.
Виліз Котигорошко з землі, пішов у замок, знайшов свою сестру і повів її додому. А батьки були дуже раді їхньому поверненню.