В лісі поширилася чутка про незвичайного звіра. Всі лісові жителі відразу ж захотіли його побачити. A лісова дорога проходила крізь нору, де жив цей незвичайний звір з лисицею. Лисиця всім, хто хотів його побачити, відмовляла:
— Не ходи сюди, стерво пелехате, бо як вискочить Котофей Аврамович, то й
очі повидирає.
Зібралися звірі на раду і вирішили умилостивити Котофея Аврамовича, запросивши його в гості. Виконувати це доручили зайцю. Підбігши до нори, заєць крикнув:
— Прошу покірно, приходьте в гості!
А сам навтьоки. Наступного дня зібрали звірі різні продукти. Заєць приніс капусту, кабан — картоплю, вовк — м’ясо, ведмідь — мед. Все поставили на стіл, а самі поховалися. Кабан заліз в купу листя, ведмідь — на дерево, заєць з вовком залягли в кущах.
А Котофей Аврамович (а то був звичайний собі кіт) як побачив м’ясо, так і кинувся його їсти та все промовляти:
— Мау-мау!
А звірям почулося «Мало, мало!». Злякалися вони та й кинулися хто куди.