В одного чоловіка на ім’я Петро було господарство. Та не було в нього жінки. Лише були в нього пес Бурко і півень Голоско, які дуже довго дружили.
Однієї ночі два чоловіки проходили повз ворота і песик Бурко загавкав. Попросиналися всі тварини і почали кричати на його. Бідний песик пішов до своєї домівки. І всі знову полягали спати. Під ранок тільки зійшло сонце, півень голосно закукурікав і знову всіх розбудив. Тварини на нього образились. Пішов песик і півник судитись до корови. А корова каже:
— Кожна справа по своєму важлива, пес повинен гавкати, а півень -кукурікати. Всі зі мною згідні?
— Всі.
Відтоді кожен знав, що його справа по-своєму важлива. Усі жили довго і щасливо і ніколи не сварились.