На полі у пана люди жито жали. Серед них була і молода дівчина. Тяжко вона працювала і дуже журилася від того , що бідні люди працюють, а багаті лише гуляють.
Сіла дівчина відпочити на хвилину і полинула думками далеко-далеко… Хотілося її розбагатіти і працювати на себе.
Над головою у неї пролетіли лелеки. Дівчина й звернулась до них з прохання про допомогу. Покружляли лелеки, послухали дівчиноньку і скинули її по пір’їночці. Долетівши до землі, пір’я перетворилося на золоті монети. Дівчина зраділа, зібрала всі монети і пішла додому. Вдома вона розповіла своїм рідним про те, що з нею сталося. Батьки дуже зраділи, що їхнє бідування скінчилося. З того часу вони працювали лише на себе.