Були собі дід і баба. Пішли вони в поле жито жати і взяли з собою молоко у глечику. Прийшли, а баба каже:
— Де б це нашого глечика поставити?
— Постав, стара, під кущем.
Баба послухала діда, поставила і пішли вони жати. Жнуть, сонечко пригріває. Аж біжить лисичка. Побачила глечика, випила з нього молоко, а голови назад не витягне. Ходить, крутить головою і приказує:
— Глечику-братику, випусти мою голівоньку!
А глечик не випускає.
— Підожди же, клятий! Ось я тебе утоплю!
Побігла до річки. Нахилила голову, а глечик набрався води та й потягнув лисичку на дно.