Назнала лисичка медок та щодня й ходе. От іде вона, її й питають:
— А куди се ти, кумо?
— Та піду, піду.
— Та куди ж ти підеш?
— Та в куми просять.
Пішла собі. Приходе, її й питають:
— А як там звуть?
— Та Початочок.
На другий день уп’ять іде.
— А куди се ти, кумо, йдеш?
— Та піду, піду.
— Та куди ж ти підеш?
— Та кумою просять.
Пішла собі. Приходе, її знов питають:
— А як там звуть?
— Серединкою.
На другий день знов іде лисичка, її знов питають:
— А куди се ти?
— Та піду, піду.
— Та куди ж ти підеш?
— Та кумою просять.
Пішла вп’ять. От приходе, її знов питають:
— А як там звуть?
— Перекинь та й вилижи.
Коли огляділись до липівки, що на горищі з медом була, аж вона перекинута й вилизана.