Мала мама троє дітей — двох синів і доньку. Поженилися вони. І були діти багаті. Мама залишилася сама і вже не мала відки жити. Пішла до дітей, аби прийняли її. Найперше пішла до старшого сина. А син каже:
— Ідіть до доньки, бо в мене жінка лиха. Пішла до доньки, а та каже:
— Ідіть до другого сина, бо той багатий.
Тоді вона пішла до другого сина. Син увидів, що йде мама, і пустив пса, аби не допустив її до подвір’я.
Мама пішла під ліс, сіла на горбочку і дуже заплакала. Тоді загриміло, заблискало, дивиться вона — горить синова хата, горить млин і все його багатство.
Так буває з людьми, що кохаються в багатстві, а рідну маму забувають.