Два мисливці, Андріс і Єкаб, почули, що в лісі з’явився великий ведмідь. Того ж дня пішли вони до корчми, заставили шкуру того ведмедя й прогуляли її. А тоді пішли в ліс полювати на звіра. Ішли вони лісом, ішли і раптом стріли ведмедя. Перелякались мисливці не на жарт. Андріс з остраху на дерево виліз, а Єкаб упав на землю наче мертвий.
Підійшов ведмідь до Єкаба, обнюхав його та й пішов собі. Коли страх минув, зліз Андріс із дерева й питає:
– Послухай, Єкабе, а що тобі ведмідь на вухо шепотів?
– А він сказав мені, що не годиться мисливцеві шкуру з невбитого ведмедя продавати.