Було це давно. Бідняк став проситися до багача на службу.
— Робітники мені потрібні, але що ти вмієш робити? — запитав вельможа.
— Я варити і пекти можу, копати, молотити, худобу пасти, — відповідав бідняк.
— А яку ти плату бажаєш за свою службу у мене за рік?
— Та небагато. Будете мене одівати, годувати та дванадцять рублів на рік давати.
Багачу сподобалось, що бідняку багато платити не треба, і взяв його до себе на службу.
На другий день, лише почало світати, встали всі слуги, а потім піднялись і хазяї. Дивляться, а нового робітника не видно. В полудень хазяїн розізлився, пішов будити нового наймита. Відкрив двері, дивиться, а той сидить голий, склавши руки, на постелі.
— Це ти мені так служиш?
А наймит відповідає:
— Пане, я вас з самого ранку чекаю, а ви очевидно, забули про нашу умову.
Яку умову?
— Так ви ж обіцяли, що мене вбирати і годувати будете так ось я жду, коли ви прийдете мене вбрати і нагодувати.