Одна пишна ворона убралася в пір’я, випавшії з пестрих павів, і подумала собі, що она тепер дуже красна, дуже пишно вбрана, і скочила межи пави.
Но пави пізнали ю зараз, зловили ю і не тільки своє пір’я, но і власне пір’я ворони повиривали їй своїми острими дзюбами. Просилася ворона дуже, но пави сказали: «Ліпша своя одежинка, хоть бідна, як чужа, хоть пишна!»