Жили були два товариша – курка і пес. Вони спали в одному будинку: пес біля порога, а курка — усередині будинку, у клітці. Якось залінувалася курка і попросила пса зачинити на ніч двері. На це пес відповів: — Якщо тобі так хочеться, можеш зачинити, а мені байдуже — що біля порога спати, що на вулиці. Звісно, псяче життя.
Курка пригрілася в клітці і не захотіла підвестися, щоб зачинити на ніч двері.
– Як знаєш, – сказала курка. — Я живу в клітці, мені нема чого боятися.
Тієї ж ночі залізла до них у хату лисиця. Прошмигнула повз сплячого пса, відкрила клітку, витягла курку — і навтьоки! Дорогою курці дивом вдалося вирватися з лап лисиці і втекти додому.
– Куди ти так довго ходила? — спитав пес курку.
Курка нічого не відповіла і мовчки лягла спати.
На другий день увечері собака і каже курці:
— Зачини краще двері, бо тебе може вкрасти лисиця. Я не буду зачиняти, я лисиці не боюся.
Згадала курка, як лисиця тягла її через ліс, встала і зачинила двері на засув.
З того часу всі кури сплять під замком.