Є стара байка, яка стверджує, що опівночі, напередодні Різдва, худоба стає на коліна в сараї і розмовляє між собою. Одного разу старий чоловік Меріленда вирішив перевірити байку, сховавшись у сараї опівночі, щоб підслухати. Отож він піднявся по мотузці до вікна, та ліг на грубих сірих дошках, накрився сіном і чекав.
Близько півночі він побачив, як усі корови у сараї стали на колінах. Спочатку він не міг сказати й слова, але потім почув, як одна корова під його сховищем сказала своїй сусідці:
– Я боюся, що наш бідний старий господар не доживе до кінця року.
– О, дорогий господар, – вигукнула сусідка. – Як шкода.
Старий настільки злякався слів корови, що поспішив до вікна, бажаючи якнайшвидше покинути сарай. Але від страху він так спотів, що його пальці тільки ковзнули по мотузці, і він впав на землю, зламав шию і помер.
Відтоді люди в штаті Меріленд ніколи не підслуховували худобу опівночі напередодні Різдва.