Жили собі удвох мати з сином. От син вже став ходити на вечорниці. Йому дуже сподобалася одна дівчина, про яку в селі нічого не знали, бо вона не тутешня була. Хлопець став їй говорити про свою любов до неї. Дівчина дуже цьому зраділа, але вирішила перевірити його почуття.
Вона запропонували принести їй до ніг серце його матері. Лише тоді погодиться на шлюб з ним. Юнак пішов додому ні живий ні мертвий. Три дні і три ночі він мучився з думками, а на четвертий день убив матір. З грудей дістав гаряче материнське серце, загорнув у хустинку, яка була на її голові. Вибігаючи з хати, перечепився через поріг, впав. А материне серце викотилося із хустини, зачервоніло і запитало:
— Сину! Як ти? Чи тобі не боляче?
Він ніс серце, а в його долонях почало з’являтися молоко. Коли він прийшов до дівчина, вона зі сльозами на очах сказала:
— Це те молоко, яким тебе мати вигодувала. А ти її вбив!
Вона обернулася на пташку і зникла.