Була собі жінка і була в неї дочка. Жили вони бідно. Пішла якось дочка на річку з подругами. Купалися вони, а одяг залишили на березі. Повилазили з води, а на одежині цієї дівчини лежить здоровенний вуж. Каже він до дівчини:
— Якщо ти станеш моєю дружиною, то віддам тобі одежу.
Крутилась вона сюди-туди та й каже:
— Ну, добре, стану. А сама думає: «Як же ти мене знайдеш, хіба ти знаєш, де я живу?». Та й пішла додому з великим горем, питає в матері:
— Що ж мені робить?
— Та не знайде нас та гадюка, — каже мати, — ми позамикаємо і двері, і вікна.
Позакривалися, позамикалися. Аж тут надвечір летять вужі. Обвили всю хату та й кричать:
— Виходь, раз обіщала!
Ну, що робити. Каже мати:
— Йди, доню, якщо вже таке лихо!
Вийшла вона, пішла до річки і забрав її вуж. У воду булькнули і зникли. Аж опинилася вона в такому царстві, в такому государстві! А із того ужа вийшов красивий-красивий хлопець. Зраділа вона такому чоловікові. Жили вони два роки. А вона за матір’ю скучила. Уже й донечка підростає, і синочок народився. Каже до чоловіка:
— Уже, мій муже! Пусти мене до матері в гості. Я побуду і прийду назад.
— Ну, добре, — каже, — іди. Але як вернешся назад, то біля річки погукай: «Уже, мій муже!». Я прийду і заберу тебе.
Приходить вона до матері з дітками, а та і зраділа. Але ж яка мати захоче дочку назад відпускати?
Каже доньці:
— Залишайся!
— Ні, піду. Він мій чоловік. Мені там добре, мамо.
— А як же ти будеш назад вертатися?
Вона й призналася матері як.
— То хоч переночуй в мами, доню.
Лягли вони спати, а мати за сокиру та й до води. Підійшла і гукає:
— Уже, мій муже! Вийди, забери мене!
Як тільки він висунув голову, мати й одрубала її. «От, — думає, — нарешті дочка зостанеться зо мною жити».
Встала дочка, забрала діток, підійшла до води й кричить:
— Уже, мій муже! Вийди, забери мене!
А їй з води кажуть:
— Нема твого мужа. Зарубала його твоя мати!
Вона у крик та в плач:
— Що ж ти, мамо, наробила!
Так і не повернулася додому. Каже дочці:
— Ти будь ластівочкою, а ти, синочку — соловейком. А я стану зозулею, буду кувати та по своєму мужу горювати.