Було це давно. Багато кріпаків працювало на полях у княгині. От одного разу княгиня вирішила посміятися з простого люду. Зігнала вона косарів на толоку і заставила косити (а на толоці нема нічого). Махали косарі косами, гонили чисте повітря. Це княгиня так придумала, щоб кріпаки втомилися і їсти ще дужче схотіли. А тут пахощі розносяться по всій толоці.
Приказала княгиня зварить смачний обід, та ще й немало. Заставила поставити обід і посадить кріпаків. Дуже хотіла повтішатись, як будуть їсти голодні селяни ложками, які їм дали. А ложки були з метр. І їсти ними можна, тільки держатись треба за край ложки.
Посідали люди прості, а їсти ж то хочеться. І тут вони таки додумались, як це можна зробити. Посідали один напроти одного і почали годувати один другого. І так наїлися.
Не дуже сподобалось це княгині. Але нічого не вдієш: кріпаки перемогли своїм розумом хитру княгиню.