Був собі дід та загубив рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й сидить.
А це скаче жабка та й каже: «Хто, хто у цій рукавичці?» — «Мишка-скряботушка. А ти хто?» — «Жабка-скрекотушка. Пусти і мене». — «Іди».
От біжить зайчик та й каже: «Хто, хто у цій рукавичці?» — «Мишка-скряботушка й жабка-скрекотушка. А ти хто?» — «Зайчик-лапанчик. Пустіть і мене». — «Іди».
Коли це біжить лисичка: «Хто, хто у цій рукавичці?» — «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка і зайчик-лапанчик. А ти хто?» — «Лисичка-сестричка. Пустіть і мене». — «Іди».
От вони сидять. Біжить вовчик і питає: «Хто, хто у цій рукавичці?» — «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик та лисичка-сестричка. А ти хто?» — «Вовчик-братик. Пустіть і мене». — «Іди».
Коли йде ведмідь, гуде і питається: «Хто, хто в цій рукавичці?» — «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка і вовчик-братик. А ти хто?» — «Ведмідь-набрідь. Пустіть і мене в рукавичку». — «Іди». От і той уліз.
Біжить кабан: «Хро-хро-хро! Хто, хто в цій рукавичці?» — «Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик і ведмідь-набрідь. А ти хто?» — «Кабан-неклан. Пустіть в рукавичку і мене». — «Іди». От і той уліз, та й сидять. 1
Коли це іде стрілець. Бачить, що рукавичка ворушиться. Він як стрельне — аж там от скільки шкур!