Був такий чоловік Самсон. Він був моцний на цілий світ і мав силу в волоссі. І мав коханку. А вона його ніби дуже любила. І питає його:
— Ти дуже велику силу маєш. Повідж мені, в чім твоя сила?
А він каже, що в волоссі.
—…Якби мене, — каже, — обстричи, я вже зовсім не мав би сили.
А вона мала чоловіка-поляка, і повіла чоловікови:
—…Коби його обстричи, то він зовсім не буде мати сили.
Чоловік її тото вчув і повів ворогам Самсона. Прийшов другим разом до коханки та ліг спати. Він спав, а вони ’го обстригли. Та й очі йому вибрали, щоби не видів.
Не має він вже сили і сліпий. Та й що буде робити? Цапки лазить по землі.
А потому якась жінка надійшла. А він лазив та й молився. Каже вона:
— Самсоне, іди цапки. Там буде такий дім великий. І буде камінь коло кута того дому. Смотри той камінь і би-с його підняв. А під тим каменем буде болото. Би-с тим болотом очі помазав.
Найшов він той камінь, посмотрив, підняв його, помазав тим болотом очі і відразу провидів. А волосся на його голові вже зачало підростати, і зачав він знову робитися такий моцний, як був.
А в тім домі були його вороги, що волосся йому стригли. І їх там було доста, і був там якийсь баль. Там пили, гуляли й співали. А той дім був на камінних стовпах. Самсон підійшов під той дім. І думав собі так: «Я тепер моцний. Але вони знають, в чім моя сила, і знов мене можуть обстричи».
А Самсон найбільше виступав проти поляків, та як той Добош. І поляки були на него злосні та й очі йому вибрали.
Підійшов Самсон під той дім, де пили й гуляли тоти поляки. Хотів він їм заплатити за свої очі та й за все. Узявся за той стовп і потряс тим домом. Та й то ся завалило. І Самсона там завалило, і всіх ворогів побило.
А Самсон відбирав гроші від тих польських панів і давав бідним. І за те польські пани його не любили.