В одного чоловіка був син на ім’я Лукас. Мати померла, коли Лукас був зовсім маленький. Батько більше не одружувався – вирішив сам піклуватися про сина. Жаліючи сироту, він не змушував його працювати. І щоразу, коли батько ішов до роботи, Лукас, залишившись без нагляду, йшов у ліс чи берег річки.
І ось одного разу, гуляючи лісом, Лукас побачив перед собою великого удава. Лукас знав, що сила змії у кінчику її хвоста. Юнакові дуже хотілося стати сильним, тому що в їхньому селищі найбільше поважали силачів. І він вирішив заволодіти кінчиком хвоста цього удава. Тихо, як кішка, Лукас підкрався до змії і, відкусивши кінчик хвоста, кинувся тікати. Удав кинувся за ним слідом, але наздогнати не зміг – Лукас бігав дуже швидко, а до того ж разом із кінчиком хвоста удав загубив свою силу. Уся його сила перейшла до Лукаса.
На другий день Лукас переміг людину, яка вважалася в селі найсильнішою. Тепер першим силачем став Лукас. Його силі дивувалися всі.
Якось король країни, в якій жили Лукас та його батько, оголосив:
– Той, хто дістане для мене золоту карету, отримає за дружину мою дочку.
Коли Лукас почув це, йому дуже захотілося отримати нагороду, обіцяну королем. Лукас пішов до гори, що була неподалік, і почав копати, сподіваючись знайти золото. Опівдні він сів пообідати і тільки заходився їсти, як перед ним з’явився гном дуенде.
– Добра людино, – попросив він у Лукаса, – дай нам скуштувати твоєї їжі.
Лукас простяг йому все, що приніс із собою.
– Дякую тобі, – сказав гном дуенде. – Цього вистачить усім моїм побратимам. А тобі я віддячу за твою доброту. Я знаю, що тобі найбільше потрібно і зараз ти це отримаєш.
На очах у здивованого Лукаса гном зник, а замість нього з’явилася золота карета, запряжена гарними та сильними кіньми.
Лукас сів у карету і поїхав до короля. Дорогою йому зустрівся чоловік.
– Хто ти? – Запитав Лукас.
– Я Бігун, син найшвидшої людини на світі, – відповів той.
– Давай поборемося, – запропонував Лукас. – Я хочу випробувати твою силу. Якщо ти побореш мене, я дам тобі сто песо, а якщо я виявлюсь сильнішим, ти поїдеш разом зі мною.
– Добре, – погодився Бігун.
Вони почали боротися і переміг Лукас. Далі вони поїхали разом.
Вони проїхали зовсім небагато, коли їм зустрілася інший чоловік. Побачивши цю людину, Лукас привітався з ним і спитав:
– Ти хто?
– Я Влучний Стрілець, син знаменитого стрільця, – відповів той.
Лукас і йому запропонував боротися і завдяки своїй силі переміг. Влучний Стрілець теж поїхав у кареті, разом із Бігуном та Лукасом.
Незабаром вони зустріли третього чоловіка.
– Як тебе звати? – Запитав його Лукас.
– Моє ім’я Гостре Око, я син найзіркішої людини на світі, – відповів той.
Йому теж Лукас запропонував поборотися, і Гостре Око теж був переможений і приєднався до Бігуна та Влучного Стрільця.
Останнім зустрівся їм Вітродуй, син людини, яка дула сильніше за вітер. Лукас переміг і його, і Вітродуй теж поїхав з усіма.
Прибувши до палацу, Лукас одразу вирушив до короля, і сказав, вклонившись:
– Я дістав золоту карету, тепер чекаю на обіцяну нагороду.
Королю дуже не хотілося видавати дочку за простолюдина, і він відповів:
– Я одружу тебе зі своєю дочкою, якщо ти швидше за мого гінця велетня, принесеш води, що дарує молодість і здоров’я. Джерело з цією водою – за сімома горами. Але якщо ти візьмешся і не виконаєш, тобі відрубають голову.
– Я спробую, – сказав Лукас.
Король одразу дав своєму гінцю пляшку і послав його за чарівною водою, а Лукас поспішив до товаришів.
– Бігун, син найшвидшого чоловіка, – сказав він, – ось тобі пляшка, біжи за сьому гору і принеси мені води, що дарує молодість і здоров’я. Король уже послав за нею велетня, але ти маєш першим принести її.
Король і Лукас почали чекати на своїх гінців. Минув день, а ті не поверталися. Тоді Лукас сказав:
– Гостре Око, син найзіркішої людини на світі, подивися, де велетень і Бігун.
Гостро Око подивився і закричав:
– Гінці повертаються, вони вже недалеко. Бігун попереду, але велетень ось-ось його наздожене!
Тоді Лукас наказав Вітродую:
– Подуй сильніше, на королівського гінця, хай його віднесе за восьму гору! А ти, Гостре Око, розповідай нам, що бачиш.
Вітродуй почав дмухати в груди велетню, а Гостре Око закричало:
– Велетень біжить повільніше, але й Бігун теж затримується – вітер йому теж заважає!
– Тільки ти можеш тепер допомогти, Влучний Стрілець, син знаменитого стрільця! – вигукнув Лукас.
Влучний Стрілець схопив свій лук, вистрілив у пляшку, яку ніс велетень, і розбив її. Чарівна вода витекла, дурний велетень розгубився, не знаючи, що йому робити, і зупинився як укопаний, а потім кинувся за Бігуном, щоб забрати у нього пляшку. Але було вже пізно: назустріч Бігуну вибігли Лукас та його друзі. Лукас схопив пляшку з чарівною водою і поспішив до палацу.
Дуже засмутився король, але довелося йому виконувати свою обіцянку. На другий же день зіграли весілля, і на ньому разом з силачом Лукасом бенкетували і раділи чотири його вірні друзі – Бігун, Вітродуй, Гостре Око і Влучний Стрілець.