В одному селі жили чоловік і жінка. Жінка була така вперта, що все мало бути по її. От вони якось говорили та й чоловік каже, що він бреєний.
— Ні, стрижений!
— Бреєний!
— Стрижений!
Весь час чоловік своє, а жінка своє. Чоловік розізлився, хотів її побити. Узяв кочергу та й за нею. А вона біжить і кричить:
— Стрижений! Стрижений!
Вискочила з хати, а перед двором був ставок. Вона й стриб у воду. Звідти кричить:
— Стрижений! Стрижений!
А чоловік
— Бреєний! Бреєний!
Жінка в воді вже топиться, кричати не може, та руками водить — показує, що стрижений.
Чоловік змилувався та тією кочергою витягнув її з води, щоб не
втопилася. А вона все одно своє:
— Стрижений! Стрижений!