Раз прийшов чоловік до своєї куми в гості, десь під землею, аж у куми повнісінька хата свічок. Декотрі свічки тільки що почали горіти, а декотрі вже догорали.
— Що то за свічки? — питає чоловік у куми.
А вона каже:
— Кожен чоловік, який тільки є на світі, має тут свою свічку. Як він тільки родиться, свічка запалюється, як свічка гасне, він умирає.
— А де ж моя свічка? — питає чоловік.
Смерть показала йому на маленький недогарок. Чоловік почав просити, щоб вона йому прибільшила свічку.
— Чи пам’ятаєш, що ти мене взяв за куму за те, що я живу по правді? — сказала йому Смерть.
Недогарок погас, а чоловік зразу вмер.