Цар Бача та мурахи
У великій країні жив цар Бача. Якось, бажаючи розважитися, він вирушив на велику рівнину і влаштував там велике свято. На святі було кілька тисяч гостей, і під час бенкету частина рису з їхніх губ падала на землю.
Коли всі наїдки було з’їдено, гості пішли, рис, що впав на землю, підібрали мурахи. Вони зібрали його і закопали в землю.
Незабаром у цю країну прийшов великий цар із іншої країни. Він задумав піти війною проти царя, який влаштовував велике свято.
Військо зробило зупинку на тому самому місці, де відбувався бенкет. Це місце було зовсім безлюдним — ні дерева, ні води, — і все військо голодувало.
Побачивши, що воїнам нема що їсти, мурахи дістали з землі варений рис і нагодували ним всю армію.
Тоді командир війська запитав мурах:
— Мурахи, звідки у вас цей рис? Мурахи відповіли:
— О, великий царю, у цій країні живе великий цар — Бача. Нещодавно цар Бача приходив на це місце і бенкетував тут. Коли рис був з’їдений, гості пішли, а крихти, що впали з їхніх губ, ми зібрали і сховали собі.
Командир війська здивувався:
— Як видно, цей цар має велике військо і багату країну. Краще нам не воювати проти нього. Ми не зможемо його перемогти.
І з цими словами він повернув своє військо назад.