Жив собі в одному селі циган. Був бідний і дітей мав повну хату. Раз говорить до своєї жінки:
— Може ми за те такі бідні, що не ходимо до церкви, не молимося богу. Піду я до церкви, послухаю і побачу, як іде там служба.
Як задумав, так і зробив. Прийшла неділя, і циган пішов до церкви, став собі у куток, щоб його мало людей бачило, і слухає. Як закінчилася відправа, піп у своїй промові сказав:
— Дорогі вірники, моліться богу, ходіть до церкви, бо бог всемогутній, як захоче, то зробить так, що і мотика вистрілить.
Циган це запам’ятав по-своєму і пішов додому. Другого дня узяв мотику та й вийшов у поле обробляти свій кусок землі. У той день піп вибрався на полювання. Ходив, ходив та й вигнав зайця. А той почав тікати у бік цигана. Він побачив і прицілився з мотики. А в цей час піп вистрілив і вбив зайця. Циган почув постріл і побіг до куща, дивиться, а заєць не рухається. Взяв і поклав його в торбинку. Приходить піп та й каже:
— Чого ти, цигане, взяв зайця, якого я вбив?
— Отче духовний, зайця вбив я, а не ви.
— Як? — здивувався піп. — Чим ти його вбив?
— Отче, в неділю я був у церкві і ви казали, що як бог захоче, то і мотика вистрілить. Я прицілився, і мотика вистрілила.
Піп знав, що він говорив таке, і зрозумів, що з циганом не можна жартувати, та й каже:
— Ну добре, хай буде по-твоєму. Але все ж зайця візьму я, гарно оброблю, випечу, поставлю у духовку, а вранці ти прийдеш до мене і котрому кращий сон присниться, того заєць і буде.
Циган погодився і дав зайця. Піп його обробив, добре висмажив і поклав у духовку, щоб там був до рана. Коли ввечері піп зібрався спати, заходить циган. Піп питає:
— Чого ти так пізно заходиш? Я вже збираюся спати.
Циган відповідає:
— Знаєте, отче, я вранці довго люблю спати. Я подумав, що піду до вас і тут переночую хоч і на підлозі. А вранці ви мене скоро збудите і я скажу, що мені снилося.
Піп каже:
— Ну то лягай тут, у кухні, на підлозі спати.
Коли циган почув, що піп у другій кімнаті захропів, вийняв зайця з духовки та й усього з’їв. Потім ліг собі ситий та й солодко заспав. Вранці піп прокинувся, підійшов до цигана і став будити. Циган позіхає, корчиться, а піп говорить:
— Кажи, що тобі снилося?
А циган мовив:
— Кажіть ви, отче, бо я заспаний. Спочатку мені треба здогадатися.
Отож піп почав розповідати:
— Мені снилося, що я вийшов на небо і мене святий Петро впустив до раю. А там усі святі їдять та п’ють, і мене запросили за стіл. Я такого їдіння та напоїв ніколи не видів. І я з усіма почав їсти, пити і гуляти. Ну, а тепер кажи ти, що тобі снилося.
— Я, отче, скажу вам про свій сон таке. Сниться мені, що ви у раю, і бачу, що їсте та п’єте разом з усіма святими. Я подумав, що ви ситі, п’яні і не будете нічого їсти. Я прокинувся, відкрив духовку, вийняв зайця і сам його з’їв. Думаю, що вам за ним не жаль, адже у раю ви ще й не таке їли.
Як це промовив, поклав на голову шапку і подався ситий додому.