Заклалася горлиця з соловейком, хто раніше встане щебетати. Соловейко встав удосвіта, а горлиця сидить та й спить. Сонце вже під снідання підбилося, а вона голоса ніякого не зняла. Так чоловік приїхав сіяти та й каже на вози: «Тпру-тпру!» А вона як схватиться — та й собі: «Тпру-тпру!»
Та навчилась від того й турчати.