В одному селі жив бідний мужик. Одного разу заклався з багатим сусідом, що буде обідати у пана.
— Добре, як пообідаєш, то я дам тобі пару волів, — сказав багач.
Приходить бідний до пана, поклонився низенько та й каже:
— Пане, я ще нікому про те не казав, до вас першим прийшов. Скільки б коштував отакий кусень золота? — і показав йому кулак.
Той нічого йому не каже, крикнув, щоб йому принесли горілки, напоїв його. Подають обідати, той сідає і обідає з паном. Пан аж горить, хотів би дізнатись, де той кусень золота, та й питає:
— Де він є? Принеси.
А бідняк відповідає:
— Та що ж, пане, немає його в мене. Я ж питав, скільки б коштував, якби його мати.
— Ото, дурень! — сказав пан.
— Я не дурень, пане, коли цим способом виграв пару волів.