Категорії
Казки Чернігівщини Українські народні казки

Як Іван Пабіван Просю в жонки узяв

Колись давним-давно жив на світі чоловік на ім’я Іван, а на прозвіще Пабіван. Прозвіще яму таке дали, бо йон за бідних людей заступався, з панами змагався. Булі у яго батька з маткою старенькія. Усю работачку Іван Пабіван сам парабляв, ще й людям помагав.

А в том селє був вельмі злющий і жадний пан. За цеї люді яго прозівали Прижиман. Хата у пана була добренна з восокай призьбою. Кругом стаяли гумна, павєткі з усякім дабром, хліви з худобай. Багата була дабра у пана Прижимала, бо всє люді на пана важка рабілі, а йон їх за це не жалував, за работу нічого не давав.

Зрання ішов Іван Пабіван на касавіцу. Зрівнявся з панським садам. Колі бачать сядіть дєвка ля пня і гарченно плаче. Питаєся Іван:

— Хто ти дєвка і чого так горка плачеш?

Падняла дєвка галаву, глянула на хлопца, а сама такая красавіца, хоч з ліца воду пий.

— Я панська челядка, — кажа, — а плачу, бо хочє меня пан нас абак памінять, з батьком-маткою разлучіть. А звать меня Прося.

Панравілась Івану дівка і став він думать, як би їй памочь, а пану допекти. Пашов Іван да пана та й кажа:

— Чи не треба тебе дармового работніка? Толька з адним дагавором: якшо ти на міня перший розсердишся, віполніш маю просьбу. Якшо я на тебя, то буду работать на тебя 10 годов.

— Добре, — кажа пан, а сам думає, сколька от Івана за 10 год надбая.

На другій день посилає пан Івана кікі ламать, гной викідать, картошку капать. Насілечку відіржав день. А ноччю дамає, як би то пану оддячить., і самому от работи дуба не дать.

Як толька настав ранок, паспішив Пабіван на панську псарню. Сабаки гавкають, бо не кормлені. Відпустів хлопець сабак в овчарнік. Кінулись они на овечок, усіх параздіралі, толька кості осталісь.

Відіспався пан, війшов хазяйство правєріть. Калі дівіца, аж на авчарніку бєда. А Іван ходить, руки в боки да толька пасвістує. Прижиман поблєднєв, покраснів, пасінєв да як закричить:

— Ах ти, сучий син! Ти шо нарабіл?

А Іван толька засміялся.

— Програв ти спор, пане. Ось тебе моє Меланіє, аддавай мнє Просю.

Неруда дерся, треба аддавать. Так Іван Пабіван пана наказав та оженілся.

Питання та відповіді до казки "Як Іван Пабіван Просю в жонки узяв":
Як звали чоловіка, який заступався за бідних людей і змагався з панами?
Як звали пана, який був дуже жадним і злим?
Що побачив Іван Пабіван біля панаського саду?
Як звали дівку, яку хотів пан насильно одружити з собою?
Як Іван Пабіван допоміг дівці Прося?