Як кажани позбулися від податків

Жив колись цар, повелитель всього живого на землі. Одного разу цей цар обклав всіх підданих податками і розіслав у всі кінці своїх володінь сотні збирачів.
В перший день збирачі отримали податки з усіх людей, у другий – з усіх слонів, в третій – з усіх тигрів і так далі, поки не прийшла черга кажанів.
Але кажани були дуже хитрі. Вони поскладали крила і розсілися в темряві. А коли прийшли збирачі,сказали:
— Ми зовсім не кажани. Подивіться на нас краще, і ви побачите, що ми щурі.
Царські посильні довго вдивлялися в темряву і нарешті промовили:
— Як хочете. Але все одно вам доведеться платити, коли прийде черга щурів.
І ось настала черга щурів. Отримавши з них податок, збирачі прийшли до кажанів.
— Послухайте, друзі, — сказали вони, — минулого разу ви назвалися щурами і відмовилися платити податки як кажани. Сьогодні черга щурів, так що платіть тепер і ви.
Але у кажанів була вже готова відповідь. Вони розправили крила, підлетіли до збирачів і заявили:
— Ми летючі миші, і тому зовсім не зобов’язані платити сьогодні.
— Якщо ви зараз не сплатите податок, — чи погрожували збирачі, — ми доповімо про вас цареві.
— Вам слід було б зробити це тоді, коли ми відмовилися платити вперше. Адже тоді була наша черга,— помітили кажани. — Ну, а тепер… Якщо ви будете скаржитися цареві, що ми, кажани, відмовилися платити податки у день щурів, він подумає, що ви не у своєму розумі. Якщо ж ви поясните йому, що ми відмовилися платити вперше, він визнає, що ви вчинили нечесно, не повідомивши йому про це раніше.
Складачі податків подумали та й відчіпилися від них.
Так кажани позбулися податків.