Три хлопці закінчили школу і договорилися поступати в медінститут. Поступили в різних містах. А як одержали дипломи, то зустрілися знову. На вечір пішли до одного дядька на квартиру. Угостили старого і почали говорити про те, хто яку навчився операцію робити. Один говори:
— Я витягую око, кладу в склянку з водою, а на ранок ставлю назад, і все гаразд.
— А я витягую з себе бебехи, на ранок вкладаю їх назад, зашиваю, і все гаразд, — каже другий.
А третій говорить:
— Я відрубую собі руку, кладу на стіл, а рано піднімаюся, пришиваю руку — і все гаразд.
Так вони й зробили. Один витяг собі око, другий бебехи, а третій відрубав руку. Поклали вони все це на столі і полягали спати.
Вночі дядьків кіт око з’їв, кишки пірвав, а руку десь затягнув. Дядько прокинувся і побачив це. Ловить він того кота, витягає з нього око — і в склянку. Вийшов з хати, зарізав порося, витягнув з нього бебехи і поклав на стіл. Дядько надвір — а злодій якраз корову з хліва виводить. Піймав злодія, відрубав йому руку і поклав на стіл.
Піднялися вранці всі три молоді лікарі. Той вставив собі око, той вклав свинячі бебехи, а третій пришив собі злодійську руку. Та й домовилися вони через два роки зустрітися в того самого дядька і розказати, як усе опероване їм поприростало.
Через два роки з’їхалися. Той, що вставив собі котяче око, каже:
— Все добре бачу. На те вставлене око бачу навіть краще, ніж на друге. А коли десь миша шеберхне, я чогось так туди й кидаюся.
А другий:
— Жінка моя добре готує їсти. Але я ніколи не їм, поки не піду до відра з помиями і не понюхаю.
А третій:
— Рука добре робить, але як сідаю в автобус, то права рука мусить тримати ліву, бо лиш пущу її — і тягнеться в чужу кишеню.