Жив собі багатий пан. У нього був бідний мужик. Пан примушував його дуже тяжко працювати, а платити нічого не платив.
Мужик весь час думав, як би втекти від пана або придумати щось таке, щоб легше жилося. Думав, думав і придумав.
У пана був старий собака. Сам пан був також старий і ледь ходив. Одного разу приходить мужик до пана та й каже:
— Дайте мені половину вашого багатства і я за двадцять років навчу вашого собаку говорити.
Пан зразу не хотів, а потім згодився і віддав половину майна.
Зажив мужик добре, тільки сміється з пана. Минуло п’ятнадцять років, а собака все не говорить. Пан каже мужикові:
— Якщо через п’ять років він не буде говорити, то я тебе заб’ю.
Мужик погодився.
Минув рік і пан помер. А мужик сказав сам до себе:
— Я так і думав, що за двадцять років або пан помре, або собака здохне.
Так мужик обдурив пана.